Кіпр та Ірландія розвивають окремі державні стратегії щодо аутизму

Навіщо країнам окремі стратегії щодо аутизму

Зустріч відбулася напередодні нового етапу реалізації Європейської стратегії прав людей з інвалідністю до 2030 року. Учасники наголосили: загальних політик інклюзії недостатньо, якщо вони не враховують конкретні бар’єри, з якими стикаються аутичні люди в освіті, медицині, працевлаштуванні, самостійному житті та доступі до послуг у громаді.

Окрема увага була приділена участі самих аутичних людей у розробленні, контролі й оцінюванні рішень. Це дає змогу будувати політику не лише для людей, а разом із ними.

Кіпр переходить до підтримки в громаді

Представниці Кіпру розповіли про реформи, спрямовані на персоналізовані й доступні в громаді послуги, підтримане ухвалення рішень та оновлення законодавства про виплати й допомогу людям з інвалідністю. Мета — доповнити фінансову підтримку практичними сервісами, які допомагають людині брати участь у житті громади й бути більш самостійною.

Одним із прикладів став центр AKTidA, відкритий у 2021 році за співфінансування Європейського соціального фонду. Він надає психологічну, соціальну та домашню підтримку аутичним дітям і їхнім родинам. Значна частина допомоги відбувається вдома та у звичних для родини місцях. Центр уже охопив сотні сімей, зокрема у віддалених районах Кіпру.

53 дії у першій стратегії Кіпру

Першу національну стратегію та план дій щодо аутизму на Кіпрі затвердили у квітні 2024 року. П’ятирічний документ створювали за участю міністерств, державних установ, фахівців, громадських організацій та аутичних людей.

Стратегія містить 53 дії у семи напрямах: дослідження і знання; раннє виявлення та втручання; охорона здоров’я; освіта; соціальний захист і самостійне життя; працевлаштування; участь у соціальному та культурному житті. Для документа передбачені окремі механізми моніторингу і звітування. Серед уже помітних результатів назвали збільшення кількості дітей, які отримують підтримку для навчання у звичайних школах.

Ірландія: 83 дії та спільний контроль

Ірландська інноваційна стратегія щодо аутизму була опублікована у 2024 році. Вона доповнює ширші політики у сфері інвалідності та прав людини там, де загальні державні сервіси не повністю враховують потреби аутичних людей.

Документ об’єднує 83 дії у чотирьох блоках: формування суспільства, яке приймає аутичних людей; рівний доступ до освіти, медицини, праці та інших державних послуг; доступні й інклюзивні громади; розвиток самопредставництва, підтримки родин, досліджень і допоміжних технологій.

Ключовою частиною ірландського підходу є співтворення. Аутичні люди беруть участь у нагляді за виконанням стратегії, а спеціальні управлінські структури відстежують прогрес і координують роботу різних державних органів.

Що може зробити Європейський Союз

Представники Autism-Europe та ірландської організації AsIAm наголосили, що в різних країнах аутичні люди стикаються зі схожими перешкодами. ЄС може допомогти через узгодження професійного навчання, взаємне визнання діагнозів та статусу інвалідності, підтримку досліджень за участю аутичних людей і обмін практиками між країнами.

Серед пріоритетів також назвали протидію дезінформації про аутизм, сильніші вимоги до доступності, інклюзивну освіту, участь у ринку праці, інвестиції в адвокацію, якісні дані та незалежний контроль виконання європейської стратегії.

Головний висновок діалогу

Досвід Кіпру та Ірландії показує, що окремі стратегії щодо аутизму можуть закривати прогалини між різними державними системами, робити потреби аутичних людей помітнішими та встановлювати конкретну відповідальність за виконання рішень.

Водночас сама наявність стратегії ще не гарантує змін. Потрібні стабільне фінансування, пріоритетність, координація установ, незалежний моніторинг і постійна участь аутичних людей та їхніх родин. Саме перетворення планів на відчутні зміни у щоденному житті залишається головним критерієм успіху.